Реклама

Останні новини

Опубліковано: 06.09.2026 10:22Кількість переглядів: 3

Французькі науковці чотирнадцять років стежили за тим, о котрій сідають їсти сто чотири тисячі людей. Висновок вийшов не такий, як його переказують: справа не в пізньому обіді, ефект знайшли лише в чоловіків, а найгірше почуваються ті, хто на вихідних їсть раніше.

Дослідження опублікував журнал Communications Medicine із групи Nature 1 вересня.

Що саме міряли

Учасників було 104 806 — це французька когорта NutriNet-Santé, за якою спостерігали з 2009 до 2023 року. Середній вік на старті — 42,7 року, 79 відсотків — жінки. За цей час зафіксували 2368 нових випадків серцево-судинних захворювань.

Перший прийом їжі за день — одна з двох точок, між якими рахували «харчову середину». Фото: Gzen92 (CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons)
Перший прийом їжі за день — одна з двох точок, між якими рахували «харчову середину». Фото: Gzen92 (CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons)

Ключове непорозуміння починається тут. Міряли не обід. Рахували «харчову середину дня» — середину проміжку між першим і останнім прийомом їжі. А «харчовий джетлаг» — це різниця цієї середини між вихідними й буднями. Поріг — одна година, а не дві.

Плюс 14 відсотків — але тільки в чоловіків

У чоловіків кожна додаткова година зсуву — у будь-який бік — повʼязана з ризиком серцево-судинних хвороб вищим на 14 відсотків і коронарної хвороби серця вищим на 21 відсоток. У жінок звʼязку не знайшли зовсім, попри те що жінки становлять чотири пʼятих вибірки.

На всій вибірці разом ефект слабший, а після поправки на дані про сон він узагалі перестає бути статистично значущим. Тобто цифри 14 і 21 відсоток стосуються чоловіків, а не всіх.

І ще одне, що перевертає популярний переказ: найбільший ризик у чоловіків виявили не в тих, хто на вихідних снідає опівдні, а в тих, хто на вихідних їсть більш ніж на годину раніше, ніж у будні.

Що кажуть самі автори

Кілька років тому ми припустили, що пізні прийоми їжі повʼязані зі зростанням ризику серцево-судинних хвороб. Це нове дослідження свідчить, що поза пізніми прийомами їжі важить іще й регулярність.

— пояснює Бернар Срур, директор досліджень INRAE і керівник роботи. Команда працювала разом із Inserm, університетами Сорбонна Париж Нор і Париж Сіте та Cnam.

Застереження автори роблять самі й доволі суворе: це спостережне дослідження, і самого його недостатньо, щоб установити причинно-наслідковий звʼязок. Окремо вони визнають, що не збирали даних про робочі графіки, тож просто вважали понеділок–пʼятницю робочими днями, а суботу й неділю — вихідними.

Фото: Weekend Wayfarers (CC BY 2.0), Gzen92 (CC BY-SA 4.0), Wikimedia Commons.

Поділитися новиною

Реклама

Читайте також: