Біографія
З містечка в Алабамі він потрапив до The Commodores — спершу саксофоністом, потім вокалістом. Гурт грав фанк, а Річі писав для нього повільні балади, і саме вони — «Three Times a Lady» (1977), «Still» (1979) — зробили The Commodores найприбутковішим проєктом Motown кінця сімдесятих.
1980 року він написав і спродюсував «Lady» для кантрі-співака Кенні Роджерса, і пісня тижнями трималася на першому місці. Наступного року вийшла «Endless Love» — дует із Даяною Росс, тема з однойменної мелодрами. Дев'ять тижнів на вершині американського чарту й найуспішніший сингл в історії лейбла. Після такого лишатися в гурті не було сенсу: 1982-го Річі пішов у соло.
Далі почалася смуга, якої в поп-музиці більше ні в кого не було: **усі тринадцять синглів, випущені між 1981 і 1987 роками, увійшли до першої десятки Billboard Hot 100, п'ять із них очолили чарт.** Дев'ять років поспіль на вершині хіт-параду щороку стояла пісня, яку він написав — собі чи комусь іншому.
Альбом Can't Slow Down (1984) узяв «Ґреммі» як альбом року, того ж літа Річі закривав своїм виступом Олімпіаду в Лос-Анджелесі. Пісня «Say You Say Me» з фільму «Білі ночі» принесла йому «Оскар». А 1985-го вони з Майклом Джексоном за одну ніч написали «We Are the World» — сингл, який того року продався найбільшим накладом у світі.
Наприкінці вісімдесятих мода змінилася: піаніно витіснили синтезатори й стадіонний рок, і Річі оголосив паузу, яка затягнулася майже на десятиліття. Повернувся 1996-го з Louder Than Words, а найуспішнішою пізньою його платівкою став Coming Home (2006).
