Celine Dion

Дата народження: 30.03.1968 (58 р.)

Знак зодіаку: Овен

Повне ім’я: Селін Марі Клодетт Діон (Céline Marie Claudette Dion)

Псевдонім: Селін Діон (Celine Dion)

Місце народження: Шарлемань, Квебек, Канада

Селін Діон — канадська співачка, яку називають королевою великих балад. Понад 200 мільйонів проданих платівок зробили її найуспішнішою канадською виконавицею і найуспішнішою франкомовною артисткою в історії музики.

Народилася наймолодшою з чотирнадцяти дітей у родині Терези і Адемара Діонів. Співала з дитинства, а її майбутній менеджер і чоловік Рене Анжеліль повірив у дівчинку раніше за всіх. Протягом 1980-х Селін випустила вісім франкомовних платівок і стала зіркою Квебеку.

Міжнародне визнання прийшло 1988 року, коли вона виграла Євробачення, представляючи Швейцарію з піснею Ne partez pas sans moi.

Далі була англомовна кар’єра: The Colour of My Love (1993), Falling into You (1996), Let’s Talk About Love (1997) і A New Day Has Come (2002). Паралельно вона не полишала французьку — альбом D’eux (1995) досі лишається найбільш продаваною франкомовною платівкою всіх часів.

Окрема глава — кіно. Beauty and the Beast (1991), Because You Loved Me (1996) і, звісно, My Heart Will Go On із «Титаніка» (1997), що стала одним із найбільш продаваних синглів в історії. Сама Селін довго відмовлялася її записувати: пісня не сподобалася їй із першого прослуховування, і демо, яке зрештою пішло у фільм, вона зробила з одного дубля.

Вона побудувала репутацію великої концертної артистки: тури Let’s Talk About Love (1998–1999) і Taking Chances (2008–2009) увійшли до найкасовіших свого десятиліття, а резиденція A New Day… у Лас-Вегасі (2003–2007) лишається найкасовішою в історії.

У її колекції п’ять премій «Греммі», двадцять Juno, сім American Music Awards і дев’ять Billboard Music Awards, зірки на Голлівудській алеї слави та алеї слави Канади. Франція вручила їй орден Почесного легіону, Канада — звання компаньйонки Ордена Канади.

У 2022 році Селін скасувала тур Courage через діагноз — синдром «скутої людини». Попри хворобу вона повернулася: у 2024-му її голос звучав на церемонії відкриття Олімпійських ігор у Парижі.