«Місія неможлива: Фінальна розплата»: «Рідко можна побачити такий затягнутий бойовик!»
Фільм «Місія неможлива: Фінальна розплата» з Томом Крузом у головній ролі, представлений поза конкурсом на Каннському кінофестивалі, спантеличив критиків
Через два роки після успішної стрічки Крістофера МакКуоррі "Місія нездійсненна: Розплата за смерть. Частина 1", Том Круз (або ж Ітан Хант) знову береться за порятунок людства – востаннє, адже цей фільм позиціонується як фінал франшизи, що стартувала у 1996 році під керівництвом Браяна Де Пальми.
Про це пише Télérama.
Проте, останній епік тривалістю майже три години викликає питання: "Чи була така тривалість виправданою?" – риторично запитує Самюель Духер, додаючи: "Я рідко бачив настільки затягнутий бойовик!" На його думку, фільму бракує балансу між екшеном, гумором, романтикою та трюками.
Mission: Impossible – The Final Reckoning | Teaser Trailer (2025 Movie) - Tom Cruise
Ще однією суттєвою проблемою, на думку Семюеля Духера, є "повна відсутність гумору". Він зазначає, що навіть на тлі загрози людству, похмурість фільму є невиправданою, особливо враховуючи множинні інтриги.
Марі Совіон підтримує цю думку, іронічно запитуючи: "Хто слухає інструкції до революційного водолазного костюма?", натякаючи на перевантаження сюжету крипто-техно-жаргоном, який надто часто пояснюється, стаючи нудним.
Крістофер МакКворрі також намагається викликати ностальгію за минулими місіями Ітана Ханта, використовуючи флешбеки. Однак, як зауважує Марі Совьйон, це "стріляє собі в ногу".
Переглядаючи культову сцену з першого фільму, критик підкреслює незрівнянну режисуру Браяна Де Пальми на тлі "неможливої для сприйняття" швидкості та хаотичності режисури МакКуоррі.
Фільм, що несеться вперед, занурює критиків у глибоку нудьгу, що особливо розчаровує, враховуючи, що режисер, за словами Семюеля Духера, "можливо, мав кілька дуже гарних ідей для постановки в минулому".
Підсумовуючи, критики сходяться на думці: "Місія нездійсненна, давайте з цим покінчимо!" Фільм отримав низький рейтинг та негативні відгуки на Каннському кінофестивалі 2025 року, розчарувавши глядачів своєю тривалістю, відсутністю гумору, перевантаженим сюжетом та невдалою режисурою.
