У суботу 24 травня на Каннському кінофестивалі відбулася знакова подія: Золоту пальмову гілку, головну нагороду фестивалю, присудили іранському режисеру-дисиденту Джафару Панахі за його трилер-відплату Це була просто випадковість. Ця перемога стала особливо зворушливою, оскільки Панахі було заборонено виїжджати з Ірану понад 15 років.

Нагороду Панахі вручала Кейт Бланшетт, а зал зустрів режисера бурхливими оваціями стоячи. Сам Панахі, який три роки тому був ув’язнений в Ірані, а потім оголосив голодування, був явно приголомшений. На сцені його вітала президент журі Каннського фестивалю Жульєт Бінош, яка ще у 2010 році публічно підтримувала режисера, коли він перебував під домашнім арештом, повідомляє The Associated Press.

Виступаючи на сцені, Панахі підкреслив, що найважливіше для нього — це свобода в його країні.

“Об’єднаймо зусилля, — закликав Панахі. — Ніхто не сміє вказувати нам, який одяг носити, що робити чи чого не робити. Кіно — це суспільство. Ніхто не має права вказувати, що ми повинні робити чи від чого утримуватися”.

Фільм Це була просто випадковість натхненний досвідом Панахі у в’язниці. У ньому група колишніх ув’язнених зустрічає чоловіка, який тероризував їх у в’язниці, і вирішує, чи варто його вбивати. Сам Панахі був ув’язнений у тегеранській в’язниці Евін після того, як прийшов туди, щоб дізнатися про тодішнього ув’язненого Мохаммада Расулофа. Панахі звільнили у 2023 році після голодування.

Починаючи з 2009 року, йому було заборонено виїжджати з Ірану. Однак усі ці роки Панахі продовжував знімати фільми нелегально, без дозволу, і його стрічки доставлялися на фестивалі на USB-флешках. Лише після звільнення у 2023 році його заборону на поїздки було знято. Панахі заявив, що на відміну від його друга Расулофа, життя у вигнанні не для нього, і планував повернутися до Тегерана.

Інші переможці та ключові моменти фестивалю
Перемога стрічки Це була просто випадковість продовжила безпрецедентну серію: незалежний дистриб’ютор Neon тепер підтримав шість останніх володарів Золотої пальмової гілки, включаючи Паразитів, Титан, Трикутник смутку, Анатомію падіння та Анора.

Гран-прі, або другу за значимістю нагороду, отримала норвезька сімейна драма Йоахіма Трієра Сентиментальна цінність.

Бразильський політичний трилер Клебера Мендонса Фільо Таємний агент здобув дві важливі нагороди: Найкращий режисер для Фільо та Найкращий актор для Вагнера Моури.

Приз журі був розділений між двома фільмами: пустельною дорожньою драмою Олівера Лакса Сірат та німецькою драмою Маші Шилінськи Звук падіння.

Найкращою актрисою стала Надя Мелліті за французьку драму Молодша сестра Гафсії Ерзі.

Бельгійські брати Люк та Жан-П’єр Дарденн, дворазові володарі Золотої пальмової гілки, отримали нагороду за Найкращий сценарій до їхньої останньої драми Молоді матері.

Нагорода фестивалю за Найкращий перший фільм, Золота камера, дісталася Хасану Хаді за Президентський торт, що зробило його першим іракським фільмом, який отримав нагороду на фестивалі.

Церемонія закриття Каннського кінофестивалю відбулася після значного відключення електроенергії, яке вразило південний схід Франції у суботу (поліція підозрювала підпал). За кілька годин до того, як зірки почали виходити на червону доріжку, електропостачання в Каннах було відновлено.