У Лос-Анджелесі помер британський актор і співак Тім Каррі — людина, яка дала обличчя одразу трьом персонажам, що їх памʼятають навіть ті, хто не памʼятає його імені: докторові Френк-Н-Фертеру з «Шоу жахів Рокі Горора», клоунові Пеннівайзу з «Воно» і портьє готелю «Плаза» із «Сам удома 2». Йому було 80.

Смерть підтвердила його багаторічна менеджерка Марсія Гурвіц у коментарі виданню Variety: актор помер спокійно, у власному домі в лос-анджелеському Толука-Лейк, у вівторок, 25 серпня. Причину смерті не називають.

Роль, від якої він так і не пішов

Каррі народився 19 квітня 1946 року в Ґраппенголлі, графство Чешир, у військовій родині й дитиною постійно переїжджав. На сцену вийшов 1968-го — в оригінальній лондонській постановці «Волосся» у Вест-Енді.

Через пʼять років йому дали роль, яка визначила все подальше: доктор Френк-Н-Фертер у сценічному мюзиклі «The Rocky Horror Show». 1975-го виставу перенесли на екран, і разом із Сьюзен Серендон та Баррі Бостуїком Каррі зіграв те саме — у корсеті, панчохах і на підборах.

Торік у жовтні, за десять місяців до смерті, він пояснив телепрограмі CBS Sunday Morning, чим ця роль була насправді.

Він дав багатьом підліткам дозвіл бути іншими, і я дуже радий, що в нього була така сила.

— сказав Тім Каррі.

Клоун, якого боялося ціле покоління

1990 року роман Стівена Кінга «Воно» вперше екранізували як телевізійний мінісеріал — і Пеннівайза зіграв Каррі. Саме його клоун, а не пізніший кінематографічний, тридцять років лишався головним аргументом у суперечці про те, чому люди бояться цирку.

За два роки він зʼявився в ролі, яку в Україні бачили, мабуть, найчастіше: пихатий портьє готелю «Плаза», містер Гектор, у «Сам удома 2». У тому самому фільмі грала Бренда Фрікер — Голубина леді, яка пішла з життя цього липня.

Між цими ролями вмістилося ще пів сотні: Рустер в «Енні», Морок у «Легенді» Рідлі Скотта, дворецький Вадсворт у «Clue», кардинал Рішельє у «Трьох мушкетерах», король Артур у бродвейському «Спамалоті», роль у телевізійному «Олівері Твісті» й камео у «Вілл і Ґрейс».

Нагороди — і одна перемога

Тут варто бути точним, бо в некрологах цього дня цифри розійшлися. Каррі виграв одну велику нагороду — «Дейтайм Еммі» 1991 року за озвучення капітана Гака в дитячому серіалі «Пітер Пен і пірати».

Решта — номінації, і їх було багато: тричі «Тоні» (за «Амадея» 1981-го, «Мій улюблений рік» 1993-го і «Спамалот» 2005-го), двічі премія Лоуренса Олівʼє, «Ґреммі» за аудіокнижку Лемоні Снікета і «Праймтайм Еммі» за «Історії зі склепу».

Тринадцять років у візку

13 липня 2012 року Каррі переніс тяжкий інсульт — просто під час масажу. Знадобилася операція на мозку; після неї він пересувався на візку, з обмеженою рухливістю лівої руки й ноги. Голос лишився, і саме голосом він працював далі.

У жовтні 2025-го вийшли його мемуари «Vagabond». В інтервʼю CBS він сказав, що взагалі не розраховував дожити до такого віку: його власний батько помер від інсульту, коли Тім був дитиною.

Про власну загадковість — репутацію людини, про яку майже нічого не відомо попри пʼятдесят років на екрані, — він говорив без кокетства.

Гадаю, це важливо. Я це заохочую.

А про смерть — так:

Я намагаюся її уникати, як, гадаю, і всі ми. Але підозрюю, що врешті я її привітаю. Думаю, це може бути дуже втішно — піти. І я хочу це заслужити.

— сказав він, сміючись.

Нагадаємо, як раніше повідомляв портал «Шері ФМ», цього тижня світ втратив і Доллі Партон — королеву кантрі, яка написала «I Will Always Love You» за один день.