Двадцять одна пісня, вісімдесят пʼять хвилин, склад від Вєрки Сердючки до MONATIK і два академічні хори. Автор віршів у всіх двадцяти одній — той самий. 24 серпня, у День Незалежності, вийшов альбом «Легенди. Юрій Рибчинський».

Про це повідомив портал ONE//FM. Видавець — Національний палац мистецтв «Україна», який випустив альбом під власним лейблом Palace Ukraine. Legends.

Ювілей, який зняли — і за рік видали

Альбом зібрано не в студії. Це записи з ювілейного гала-концерту, який Палац знімав торік, коли поетові виповнилося вісімдесят. Пісні по одній розібрали між собою три покоління української сцени, а супроводжували їх хор імені Г. Г. Верьовки та хорова капела імені Л. М. Ревуцького.

Дата виходу теж не випадкова. Пісні на його вірші десятиліттями лишалися тим спільним знаменником, який працює і на весіллі, і на державному концерті, — і саме тому їх зібрали докупи 24 серпня.

Хто що заспівав

Розподіл пісень сам собою читається як зріз сцени за пів століття.

Старша генерація взяла те, що з нею й асоціюють: Олександр Пономарьов — «Три поради», Наталія Могилевська одразу дві, «Свободою» і «Віват, Король», Ірина Білик — «Тиху воду». Вєрка Сердючка заспівала «Вербу».

Середнє покоління: Артем Пивоваров вийшов із капелою імені Ревуцького на «Земле моя», TAYANNA взяла «Тече вода», Pianoбой — «Кленовий вогонь», Злата Огнєвіч — «Романсеро», KADNAY разом із Мартою Адамчук — «Минає день».

Молодші — DOROFEEVA зі «Скрипка грає», KOLA з «Дикими гусьми», ROXOLANA із «Зелен клен», KEKELIA з «Очі на піску», Phil it із «Безсонням», Schmalgauzen із «Таксі», Володимир Дантес із «Білою вороною» і Женя Галич із «Кулею». Хор імені Верьовки разом із Тетяною Пироговою заспівав «Чарівну скрипку».

Людина, чиї рядки знають напамʼять

Юрій Рибчинський народився 22 травня 1945 року на київському Подолі. Закінчив філологічний факультет університету Шевченка, перші вірші надрукував у вісімнадцять, а з 1970 року працює як поет-пісняр професійно.

Далі — цифра, у яку важко повірити: понад три тисячі пісень. Він писав для Володимира Івасюка, Ігоря Поклада, Ігоря Шамо, Миколи Мозгового, Геннадія Татарченка. Плюс мюзикли й рок-опери: «Товариш Любов» 1977 року, «Біла ворона. Жанна дʼАрк» 1991-го, «Парфумер» 2007-го.

Держава відзначала його довго й багато. Народний артист України — 2000 рік. Шевченківська премія — 2017-й, за «Пʼять поетичних циклів». Герой України — 2020-й. А 20 серпня 2021 року він увійшов до першої групи лауреатів президентської відзнаки «Національна легенда України»; серед перших легенд були також художник Іван Марчук, футболіст Олег Блохін і композитор Мирослав Скорик.

Збіг, який вартий уваги: альбом, зібраний із його пісень, називається «Легенди».

Повний запис гала-концерту, з якого зроблено альбом, лежить на офіційному каналі Палацу.

Нагадаємо, як раніше повідомляв портал «Шері ФМ», за 35 років української музичної індустрії шлях від касети тиражем двісті штук до мільярда прослуховувань пройшли ті самі люди, які тепер співають на цьому альбомі.

Фото: Офіс Президента України (CC BY 4.0), Wikimedia Commons. Кадри з концерту — із записів Палацу «Україна».