Florent Pagny

Обкладинкою альбому Savoir aimer (1997) Флоран Паньї зробив яскраву картину дружини, хоча лейбл хотів його фото: «Я навіть не хочу це обговорювати: це — і нічого іншого». А заголовну пісню виконав у чорно-білому кліпі мовою жестів.

Він народився 6 листопада 1961 року в Шалон-сюр-Сон, у Бургундії. З 13 років співав у кафе, у 16 кинув школу й поїхав до Парижа, де працював барменом. Спершу його помітило кіно: з 1981-го він грав невеликі ролі, зокрема в L'As des as і Fort Saganne.

Слова й музику N'importe quoi він написав сам одного вечора 1987-го — пісню-застереження про наркотики. «Це крик, щось, що виривається само», — каже він. «Це міг бути я, це міг бути будь-хто». 1988-го пісня вісім тижнів очолювала Top 50.

Потім він вирішив лише виконувати чужі пісні. Savoir aimer очолила чарт, а 1998-го він отримав Victoire de la musique як виконавець року. Далі були Chanter, іронічна Ma liberté de penser (2003) про суперечки з податковою, оперний Baryton (2004) і Vieillir avec toi (2013) з Le Soldat: музику до всього альбому написав Calogero.

У 2012–2018, 2021–2022 і 2025–2026 роках він був тренером The Voice на TF1; його підопічні, серед них Slimane, вигравали шоу сім разів. В альбомі дуетів 2 bis (2023) перезаписав Et un jour, une femme з Christophe Mae.

У січні 2022-го Паньї повідомив про рак легені й скасував тур, а в березні з поголеною головою вийшов на концерт на підтримку України: «Я ще можу співати». Великим поверненням стали альбом Grandeur nature (2025), що очолив чарт, з T'aimer encore від Vianney, і тур на честь 65-річчя, де він виходить на сцену з танцпартеру. Нині він у ремісії й каже, що «все добре».

Образи він міняє постійно, тож втрату волосся й брів під час лікування сприйняв спокійно: «Я так привчив усіх до трохи шалених образів […], що зрештою це був ще один образ». На весіллі 2006-го з аргентинською художницею Асусеною він був у пончо, вона — у бірюзовій сукні з воланами. Подружжя живе між Францією й Патагонією: «Щойно промо закінчується, ми сідаємо в літак».